Батькам

5 простих правил онлайн-безпеки:

1. Підвищуйте власну комп'ютерну та інтернет-обізнаність.

Щоб убезпечити свою дитину у Мережі Ви маєте знати про інтернет, принаймні, не менше за неї.

2. Станьте для дитини порадником. Опановуйте інтернет разом.

Повідомте дитині, що вона може звернутися до Вас у будь-якій ситуації. Якщо в інтернеті (у повідомленні електронної пошти, на сайті, форумі, чаті) щось не зрозуміло, хвилює або загрожує, дитина завжди має звертатися по допомогу до Вас.

Інформація та послуги в інтернеті не завжди безпечні, тому перш ніж завантажувати, копіювати чи встановлювати будь-що з інтернету, дитина має порадитися з Вами. Навчіть перевіряти інформацію з Мережі за допомогою додаткових запитів і звернення до перевірених джерел.

3. Станьте для своєї дитини другом у соціальних мережах, або попросіть близьких знайомих зробити це.

Якщо Ваша дитина не бажає підтверджувати дружбу з Вами, попросіть Ваших друзів молодшого віку подружитися з нею у соціальних мережах. Ви завжди маєте знати, чим займається та з ким спілкується Ваша дитина у Мережі.

4. Встановіть на мобільному телефоні своєї дитини безкоштовну соціальну послугу «Батьківський контроль». Регулярно оновлюйте антивірус.
5. Створіть територію безпечного інтернету. Використовуйте поновлюваний перелік безпечних для дитини сайтів.

Запропонуйте дітям пізнавальні, цікаві та захоплюючі інтернет-ресурси. Щоб захистити дітей від ризиків віртуального світу,використовуйте поновлюваний список рекомендованих сайтів для дітей.

Навчіть дитину правилам безпечної роботи у Мережі:

1. Роз'ясніть дитині важливість захисту своєї та чужої конфіденційної інформації:
   • не можна викладати в інтернет інформацію про сім'ю та її фінансові справи,адреси проживання та навчання, номери телефонів, кредитної картки та банківські дані;
   • нікому,крім батьків, не можна називати власні паролі до інтернет-сервісів (навіть найкращім друзям).
2. Навчіть дітей поводитися в інтернет так само, як у реальному житті.

У Всесвітній Мережі дитина має поводитися ввічливо, не робити нічого, що може образити інших людей або суперечить закону. Поясніть дітям, що в інтернеті також слід із повагою ставитися до людей та їх авторських прав. Незаконне копіювання та розповсюдження матеріалів, що є чиєюсь власністю, вважається крадіжкою.

3. Віртуальний співрозмовник може видавати себе за іншого.

Навчіть дитину не надто довіряти незнайомим людям у Мережі. Дитина повинна знати, що не можна призначати зустріч з віртуальними знайомими без дозволу батьків.

4. Віртуальний світ іноді коштує реальних грошей.

Завжди потрібно з'ясовувати, скільки коштують спеціальні інтернет-сервіси: наприклад, якою є повна вартість SMS в онлайн-грі. Якщо така інформація не очевидна для дитини, вона має звертатися за порадою до Вас. Допомагайте дітям розібратися, скільки насправді коштують такі SMS-послуги та чи дійсно необхідно їх надсилати.

5. Питати поради можна і потрібно.

Повідомте дитині, що вона може звернутися до вас у будь-якій ситуації, яка її турбує. Якщо в інтернеті (у повідомленні електронної пошти, на сайті, форумі, чаті) щось незрозуміло, хвилює чи загрожує, завжди необхідно звертатися за допомогою до батьків. Інформація та послуги в інтернеті не завжди безпечні, тому раніше, ніж завантажувати, встановлювати або зберігати будь-що з інтернету, треба отримати дозвіл батьків. Навчіть дитину перевіряти інформацію з Мережі за допомогою додаткових запитів і звернення до перевірених джерел.

Дітям необхідно відчувати себе самостійними та незалежними, особливо у користуванні Інтернетом. Завдяки цьому вони розвиваються і відкривають нові можливості, та іноді їх можуть спіткати не дуже приємні сторони віртуального світу. Такі, як кібербулінг та «дорослий» контент.

      Раніше хуліганів можна було зустріти на вулиці або в школі, та зараз вони частково перейшли в Інтернет. Цифрові технології відкрили багато нових можливостей, на жаль, для шахраїв також. У результаті цього і виник кібербулінг.

Якщо не вдаватися у деталі й складні терміни, кібербулінг — переслідування повідомленнями в Інтернеті, що містять образи, погрози та агресію; це підлітковий віртуальний терор, напад із метою завдати психологічної шкоди. Простіше кажучи — сучасний цифровий аналог дитячого знущання. Останнім часом основною платформою для кібербулінгу стали соціальні мережі.

Замість того, щоб поставити підніжку, пишуть агресивну SMS; замість стусана залякують у соцмережі; замість насмішок і образ розповсюджують конфіденційні дані про дитину, створюють фальшиві профілі на різноманітних сайтах, тероризують нічними дзвінками тощо. Проблема у тому, що ви не можете піти до директора школи й попросити вжити заходів щодо хуліганів — в Інтернеті інші правила.

Здавалося би, що тут такого — ну заважатимуть дитині спокійно сидіти в чаті чи гратися в онлайн-гру, але це все може привести до серйозних наслідків. Завдання батьків — вберегти дитину від подібного, або, якщо вже таке трапилося, мінімізувати моральну шкоду.

Варто дотримуватися кількох простих правил:

— Поясніть дитині, що таке кібербулінг.

— Навчіть дитину дотримуватися правил безпеки в Інтернеті: обирати складні паролі й регулярно їх міняти, помірковано обирати коло спілкування у мережі, обирати надійні сайти та сервіси для користування.

— Регулярно перевіряйте, чим займається дитина в Інтернеті (проте поважайте її особистий простір), які сайти відвідує, з ким спілкується. Таким чином, ви зможете запобігти кібербулінгу.

— Якщо вберегти від проблеми не вдалося, потрібно потурбуватися про те, аби мінімізувати моральну шкоду — підтримайте дитину, заспокойте, поясніть, що трагедії не сталося. Ну й, звісно, повідомте адміністрацію сайту (чату, ігрового серверу тощо) про випадок кібербулінгу, адже це їхній обов’язок слідкувати за тим, щоб такого не траплялося

       Всі прекрасно знають, що заборонений плід — дуже солодкий. І «найсолодшим» таким плодом Інтернету є «дорослий» контент. Спокуси клікнути й подивитися відео відповідного характеру переслідують користувача постійно. І може статися так, що спокуса візьме гору саме над вашою дитиною. Цього можна й треба уникати, адже споглядання сцен сексуального чи насильницького характеру може завдати психіці дитини великої шкоди. Що можуть зробити відповідальні батьки?

• Встановіть програмне забезпечення, яке блокуватиме доступ до подібних матеріалів.
• У жодному разі не погрожуйте покаранням дитині за відвідування небажаних сайтів — поясніть, чому це неприйнятно, чому це вас засмутить і чому так робити не варто
• Збережіть довіру дитини — наголосіть на тому, що не зайве порадитися з вами щодо того, які сайти варто відвідувати, а які ні. Аргументуйте свою позицію.
• Якщо ж запобігти не вдалося, не сваріть і не карайте дитину (це може лише посилити потяг до подібних матеріалів) — у дружній і доброзичливій розмові поясніть, що ці матеріали не несуть нічого хорошого насправді, що на таких сайтах можна стати жертвою вірусного програмного забезпечення, яке може пошкодити комп’ютер, що час в Інтернеті можна провести зі значно більшою користю.
• Якщо ваша дитина активно користується мобільним інтернетом, що контролювати практично неможливо, тоді варто задуматись над встановленням спеціальної програми. Одна з них — це послуга «Батьківський контроль» від Kyivstar, яка відкриває доступ тільки до обмеженого переліку безпечних та корисних сайтів для дітей. Можете бути певні — серфінг дитини буде безпечним!

Співпрацюйте з вашою дитиною, не будьте суворим наглядачем, і тоді ви не лише збережете довіру, але й убезпечите дитину від негативу в мережі. Розкажіть дітям про безпеку в Інтернеті!

Як убезпечити свою дитину в Інтернеті: технічні засоби

Дуже просте правило — навчити чомусь можна лише тоді, коли ти сам розумієшся у питанні. Так, відсутність комп’ютерної обізнаності у батьків у більшості випадків є основною причиною зниження онлайн-безпеки дітей.

Безпека вашої дитини в Інтернеті починається саме з вас. Адже від вашої обізнаності й комп’ютерної грамотності, у першу чергу, залежить, наскільки безпечним для дитини буде віртуальний світ. Що треба робити?

— Слідкуйте, аби на комп’ютері не було небажаної для дитини інформації.

— Регулярно переглядайте електронну скриньку, не залишайте у відкритому доступі документи й файли «для дорослих».

— Налаштуйте запаролений вхід до комп’ютера для різних користувачів.

— Очищуйте історію браузера від слідів перебування на небажаних для дитини сайтах; своєчасно видаляйте матеріали небажаного змісту, аби виключити можливість їх перегляду неповнолітніми.

— Перевіряйте історію браузера, щоб розуміти, якими сайтами та сервісами користається дитина.

— Не забувайте про те, що заборонені ресурси можуть завантажуватися автоматично під час відвідування сайтів з контентом, який не містить небезпеки для дітей. Тож не варто одразу сварити дитину за відвідування сайтів із небажаним контентом — вона могла бути абсолютно до цього не причетною.

Необхідно також навчитися правильно підбирати програмне забезпечення для захисту дитини від інформаційних загроз.

Антивіруси. Антивірусне програмне забезпечення захищає комп’ютер від шкідливих програм, діяльності хакерів, спаму, шпигунського ПЗ і т.д. Важливо: антивіруси потрібно регулярно оновлювати, аби забезпечити максимальний захист.

Приклади антивірусів:

— Kaspersky Internet Security. Окрім основних функцій захисту, надає можливість створити окремий профіль для дитини з бажаними параметрами та обмеженнями.

— Panda Internet Security 2009. Запобігає доступу до небажаного контенту в Інтернеті.

— ESET Smarty Security 4. Дає можливість налагодити персональний брандмауер.

Батьківський контроль для ПК. Такі програми працюють за принципом «чорного» або «білого» списків. Хоча «чорні списки» постійно оновлюються, проте далеко не завжди небажані сайти вчасно відстежуються. «Білі списки» включають сайти, рекомендовані для дітей, в чому й полягає їхня перевага.

Також варто взяти до уваги безпечні для дітей пошукові системи: gogul.tv, search.icensor.ru, quinturakids.com

Користуючись наведеними вище порадами, ви зможете бути спокійними за вашу дитину — користування Інтернету буде не лише цікавим і корисним, але й безпечним

   Сьогодні наша реальність така: дитина сидить з ноутбуком на підлозі, жадібно намагається пройти онлайн-гру і збити нарешті настирливий корабель противника! На вітання він відповідає кивком голови, недбалим махом руки і швидкою відповіддю «мама-не-заважай-мені-я-дуже-зайнятий!». Все, що залишається робити батькам — задуматися, спробувати змінити ситуацію і безнадійно зайти в глухий кут.

   Якщо вашому «Інтернет-шпигунові» від 11 — 17 років, і він тривалий час (більше 2-х годин дня) сидить біля комп’ютера, тоді вам варто уважніше ознайомитися як з фізичними, так і психологічними симптомами Інтернет-залежності.

   Фізичні симптоми визначити більш реально, ніж психологічні. У зв’язку з цим ми перераховуємо найбільш поширені:

— біль у зап’ястях

— сухість в очах

— порушення сну

— головний біль

— біль у спині

— нерегулярне харчування

— порушення сну

Наявність декількох характеристик у вашої дитини вже говорить про те, що він проводить необмежений час за ноутбуком. Щоб зберегти здоров’я вашого чада, потрібно діяти і шукати альтернативу!

Шукаємо виходи з ситуації, що склалася:

— Обмежте час користування Інтернетом до 30 хвилин на день. Натомість купіть квитки в кіно для дитини та її друзів. Повірте, всі будуть тільки щасливі!

— Використовуйте час, проведений в Інтернеті з користю. Наприклад: попросіть дитину пограти в суперцікаву гру завтра, а сьогодні подивитися онлайн-трансляцію з Парижу. Познайомте його з Ейфелевою вежею, Тріумфальною аркою і Лувром.

— Не лінуйтеся, не здавайтеся і будьте хитрими. Попросіть про допомогу: наприклад, вам дуже потрібно дізнатися ім’я кота з твору Булгакова «Майстер і Маргарита». Проінструктуйте, підкажіть, що спочатку потрібно зайти в пошукову систему, далі ввести ім’я твору і почати пошуки. Діти люблять допомагати і відчувати те, що вони потрібні.

Ваше основне завдання: не лякати дитину Інтернет-залежністю, а шукати альтернативні рішення. Впевнені, що у вас все вийде. Головне — не здаватися і не піддаватися!

З кожним новим поколінням підвищується рівень проникнення Інтернету в сім’ї. Сьогодні все більше дітей користуються Інтернетом для спілкування, пошуку інформації, ігор, завантаження мультимедійного контенту. Але з розширенням можливостей в онлайні збільшується і кількість ризиків. Що ж може трапитись у реальному житті через безтурботну віртуальну поведінку? Чи знають про це діти? А батьки? Чи усвідомлюють вони необхідність навчання не просто тому, як користуватися мережею Інтернет, а ще й тому, як уникнути небезпечних ситуацій? Чи можна віднести це до сфери компетенції шкіл?У відповідь на ситуацію, коли українська громадськість не до кінця усвідомлює всі можливі ризики в Інтернеті, у 2008 році компанія «Майкрософт Україна» ініціювала створення Коаліції за безпеку дітей в Інтернеті. За цей час було проведено багато активностей та науково-освітньої діяльності.

У 2011 році у рамках програми Microsoft «Партнерство в навчанні» кафедрою превентивної роботи та соціальної політики ЮНЕСКО в Україні було проведено Всеукраїнське широкомасштабне дослідження «Рівень обізнаності українців щодо питань безпеки дітей в Інтернеті». Детальне дослідження вперше було проведено в Україні. Його результати наведені нижче.

Ключові результати:

З 96% дітей-користувачів Інтернету віком від 10 до 17 років 51% не знає про небезпеки в мережі.

52% дітей виходять в Інтернет передусім для спілкування у соціальних мережах, де залишають свій номер мобільного телефону (46%), домашню адресу (36%), особисті фото (51%).

44% дітей знаходяться у потенційній зоні ризику (розміщують особисту інформацію) і 24,3% вже були в ризикованих ситуаціях (ходили на зустріч з віртуальними знайомими). У віковій групі від 15 до 17 років цей показник досягає 60,3%.

72,5% дітей хочуть отримувати більше інформації про те, як убезпечити себе в Інтернеті. 77% батьків також висловили бажання більше дізнатися про безпеку Інтернету для дітей.

У сім’ях діти краще за батьків розбираються у комп’ютері та Інтернеті. З 81% батьків, у яких на домашньому комп’ютері є антивірус, 95% зазначили, що його установкою і налаштуванням займалася дитина.

Думку про те, що навчати дітей безпеці в Інтернеті повинні вчителі, розділяють 95% батьків і лише 13% самих вчителів.

На які ризики діти наражають себе в Інтернеті?

Серед ризиків в Інтернеті діти одразу називають найвідоміші: віруси – 39%, «дорослий» контент (маються на увазі сайти із порнографічним змістом) – 21%, Інтернет-залежність – 19% та шахрайство (мається на увазі викрадення особистої інформації і паролів, банківської інформації, шахрайство за допомогою Інтернет-магазинів та онлайн-сервісів з платними СМС) – 3,45%.

Дослідження показало: що дорослішою стає дитина, то більш безтурботно вона починає поводити себе в Інтернеті. Так, на реальну зустріч з людиною, з якою знайомі лише віртуально, вже ходили майже 12% опитаних дітей віком 10-11 років та більше ніж 60% підлітків 15-17 років.

Дані про своїх батьків у мережі (місце роботи, посада) залишили 0,4 дітей віком 10-11 років та 6,5% 15-17-річних

Найпопулярніші за відвідуваністю серед дітей ресурси в Інтернеті – соціальні мережі – містять найбільшу загрозу з точки зору доступності особистої інформації для сторонніх осіб. У соціальних мережах свій особистий номер телефону вже залишили 46% дітей 10-17 років, вказали домашню адресу – 36%, розмістили особисті фотографії – 51%.

При цьому показово, що від загальної кількості бажаючих отримати більше інформації про ризики в Інтернеті (72,5% респондентів-дітей) більшість – 89% хоче знати більше саме про захист у соціальних мережах.

Що думають батьки про безпеку дітей в Інтернеті?

Рівень користування Інтернетом серед батьків нижчий ніж серед дітей і становить 70,6%. У сім’ях діти краще за батьків розбираються у комп’ютері та Інтернеті. З 81% батьків, які підтвердили, що у них на домашньому комп’ютері встановлено антивірус, 95% вказали, що його установкою та налаштуванням займалась дитина.

На думку батьків, можливість викрасти дитину, використовуючи Інтернет, більш ніж реальні – так вважають 76% опитаних. Але при цьому 73% батьків вважають, що вони знають про небезпеку в Інтернеті